В те дни, когда Иисус мне испытанья посылает,
Так хочеться спросить Его : „За что, Господь?..”
А слезы, не стыдясь, всю душу заливают,
И плоть кричит от боли, ноет плоть;
Когда весь мир становиться тоскливо - серым,
И, кажется , у солнышка на небе нет лучей,
Я у Христа прошу лишь одного : „Дай ВЕРЫ!
Как камень чтоб была, как самый твердый из камней!..”
Господь, когда мне кажеться, что Ты меня оставил,
Прошу, снимай из сердца пелену!
Ты спас меня, Ты жизнь мне дал, на путь направил,
Так дай мне быть не у врага, а у Тебя в плену.
Христос, Ты так прекрасно меня видишь, знаешь,
Меня не знает так ни врач один, ни я .
Тебе себя я полностью вверяю,
Лекарством будь моим, Скала моя!
Отец Небесный, знаю, эти испытанья
Во благо мне Тобой Одним даны,
Я получаю в них Твои дары, Твои даянья,
Те именно, что больше мне других нужны!..
Я не ропщу, о, нет, мой Бог, я пред Тобой смиряюсь,
Твоя любовь навеки мне дана Христом!
Ты бъешь меня, ведь любишь, Ты же исцеляешь -
И утешенье для меня, и счастье мое в том...
Я грешный человек, и так упряма я,
Но Ты помог мне убедиться в том,
Что лучшее лекарство от гордыни – воспитание,
Оно напоминает мне: я куплена Тобой!
За все благодарю, за все до капельки,
Я прославляю, Бог, Тебя, и воздаю ХВАЛУ!
За то, что в серых небесах помог увидеть радугу,
За то, что любишь Ты меня. Господь, и я Тебя люблю!!!
Алина Бабыч,
Киев, Украина
"Господь - крепость моя и щит мой; на Него уповало сердце мое, и Он помог мне, и возрадовалось сердце мое; и я прославлю Его песнию моею" (псалом 27:7.) e-mail автора:alya_babich@ukr.net
Прочитано 5910 раз. Голосов 3. Средняя оценка: 4,33
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Гарбузи і соняхи - Василь Мартинюк Моя дружина посадила між гарбузами соняхи, не подумавши про те, що гарбузи розростаються так, що затінюють все навколо, навіть бур'яни під ними гинуть. Здавалося, що те саме буде й зі соняхами. Але раптом соняхи потягнулися вгору - і їм перестали бути страшними будь-які гарбузи. Поезія присвячена другу Юрію Серьогіну до дня його народження.
Люблю я Луцьк ... - Василь Мартинюк Коли їхати по вулиці Ковельській у бік центру м. Луцька, то на мосту через Стир справа відкривається чудовий пейзаж з куполами храмів, потім відкривається зору башта замку Любарта. Трава. Дерева. В ранковому промінні все виглядає пречудово.І я розумію, що це руки мого Господа!